MASQUERADE

Masquerade! Paper faces on parade
Masquerade! Hide your face,
so the world will never find you!
Masquerade! Every face a different shade
Masquerade! Look around, there's another mask behind you!

Flash of mauve, splash of puce
Fool and king, ghoul and ghost
Green and black, queen and priest
Trace of rouge, face of beast
Faces, take your turn, take a ride
On the merry-go-round in an inhuman race
Eye of gold, thigh of blue
True is false, who is who?
Curl of lip, swirl of gown
Ace of hearts, face of clown
Faces, drink it in, drink it up,
Till you've drowned in the light in the sound
But who can name the face

Masquerade! Grinning yellows, spinning reds
Masquerade! Take your fill, let the spectacle astound you!
Masquerade! Burning glances, turning heads
Masquerade! Stop and stare at the sea of smiles around you!
Masquerade! Seething shadows, breathing lies
Masquerade! You can fool and friend who ever knew you!
Masquerade! Leering satyrs, peering eyes
Masquerade! Run and hide but a face will still pursue you!

What a night!
What a crowd!
Makes you glad!
Makes you proud!
All the creme de la creme!
Watching us watching them!
And all our fears are in the past!
Three months ...
Of relief!
Of delight!
Of Elysian peace!
And we can breathe at last!
No more notes!
No more ghosts!
Here's a health!
Here's a toast to a prosperous year!
To our friends who are here!
And may its splendour never fade!
Three months!
What a joy!
What a change!
What a blessed release!
And what a masquerade!

CHRISTINE: Think of it! A secret engagement! Look, your future bride! Just think of it!

RAOUL: But why is it secret? What have we to hide? You promised me.

CHRISTINE: No, Raoul. Please don't, they'll see.

RAOUL: Well then let them see. It's an engagement, not a crime!
Christine, What are you afraid of?
Let's not argue...
Let's not argue...
Please pretend...
I can only hope I'll...
You will...
...understand in time

Masquerade! Paper faces on parade!
Masquerade! Hide your face, so the world will never find you!
Masquerade! Every face a different shade!
Masquerade! Look around, there's another mask behind you!
Masquerade! Burning glances! turning heads
Masquerade! Stop and stare at the sea of smiles around you!
Masquerade! Grinning yellows, spinning reds
Masquerade! Take your fill, let the spectacle astound you!

Маскарад! Паперових лиць парад,
Маскарад! Заховай під маскою своє обличчя!
Маскарад! Чудернацьких лиць парад,
Маскарад! Не впізнаєш ти себе із тисяч.

Синій кіт, білий вовк,
Білий креп, чорний шовк,
Треф валет, дама пік,
Оксамитовий блік,
Маски!
Крок ступи, крок зроби,
Не цурайся юрби,
І забудь, хто насправді є ти.
Що є що? Хто є хто?
Не впізнає ніхто,
Під личиною лиса – курча,
Маски! Свята хміль пий до дна,
Як не буде вина, Це казка! (56)

Маскарад! Синій, жовтий, золотий,
Маскарад! Закружися в круговерті барвів!
Маскарад! Хочеш – друзям бреши,
Хочеш – вірші пиши,
Все сховає маскарад. (57)
Тут святкує брехня,
Маскарад!
Просто так не утечеш!
Бо від масок навіть втеча не врятує!
Маскарад!
Крок ступи, крок зроби,
Не цурайся юрби,
І забудь, хто насправді є ти.

- Що за ніч!
- Вир облич!
- Всі вершки!
- Вершки суспільства!
Відпочинок настав,
Привид нам не писав
От уже три місяці!
Я скажу тост,
П’ю за вигідний рік!
За артистів моїх
І за завтра більше ніж учора!
- Який радісній день!
- І який маскарад!

Крістін: Тільки уяви: я – твоя майбутня наречена, таємні заручини.

Рауль: але чому таємні? Чому ми мусимо це приховувати?

Крістін: Раулю! Побачать!

Рауль: Хай бачать! Хіба заручини – злочин?
Крістін, це ж не злочин… (58)
- Не супереч мені!
- Не буду.
- Не виказуй!
- Я надіюся…
- Зрозуміти зможеш потім.
- …зрозуміти зможу потім.

Маскарад! Паперових лиць парад,
Маскарад! Заховай під маскою своє обличчя!
Маскарад! Чудернацьких лиць парад,
Маскарад! Не впізнаєш ти себе із тисяч.

Маскарад! Синій, жовтий, золотий,
Маскарад! Закружися в круговерті барвів!
Маскарад!
Хочеш – друзям бреши,
Хочеш – вірші пиши,
Все сховає маскарад. (59)

(55) Никаких упоминаний о молодости и потраченных средствах в оригинале нет.

(56) Это просто и близко не перевод, это совершенно другой стих.

(57) Это, очевидно, девиз переводчиков либретто. Где именно предлагалось писать стихи? Прямо на маскараде?

(58) Действительно, перевести "чего ты боишься" как "это же не преступление" – ні, це не злочин. А жаль.

(59) Снова вольные вариaции на тему. Искать огрехи перевода не имеет смысла, здесь просто нет перевода.

WHY SO SILENT

Fondest greetings to you all! A few instructions just before rehearsal starts

Carlotta must be taught to act, not her normal trick of strutting round the stage
Our Don Juan must lose some weight, it's not healthy in a man of Piangi's age
And my managers must learn that their place is in an office, not the arts

As for our star, Miss Christine Daae...
No doubt she'll do her best. It's true
her voice is good She knows, though,

should she wish to excel
she has much still to learn,

If pride will let her return to me, her teacher, her teacher...
Your chains are still mine! You belong to me!

А ми давно не бачились
Я хотів би дати кілька вам порад:

Карлотто, вам давно пора
Навчитись грати, як актриса. (61)
Пьянджі має схуднути,
Бо не може бути Дон Жуана з черевцем.
А до моїх директорів
Одне прохання: Ніс не пхати у мистецтво!

Ну а мадемуазель Крістін Дайє…
Вона, без сумніву,
Упорається з роллю. (62)

Нехай сховає вглиб свою гординю (64)
І повернеться до вічного свого
Маестро.
Ти тільки моя!
Ти належиш мені!

(60) Фантома все окружили и спрашивают, где он пропадал. А он оправдывается, мол, оперу писал, только дописал – и сразу к вам.

(61) Фантом ну подчеркнуто вежливо обращается к Карлотте, просто так ненавязчиво рекомендует...

(62) В оригинале Фантом не может похвастаться такой уверенностью, там он только говорит, что Крис постарается.

(63) Упоминание о дальнейшем совершенствовании превратилось в "пик славы".

(64) Ну что ж так грубо – прямо "засунь свою гордость в"...

WISHING YOU WERE SOMEHOW HERE AGAIN

Wishing you were somehow here again, wishing you were somehow near
Sometimes it seemed, if I just dreamed, somehow you would be here

Wishing I could hear your voice again, knowing that I never would
Dreaming of you won't help me to do all that you dreamed I could...

Passing bells and sculpted angels,
cold and monumental
Seem, for you, the wrong companions, you were warm and gentle...

Too many years fighting back tears...
Why can't the past just die?
Wishing you were somehow here again, knowing we must say goodbye

Try to forgive, teach me to live, give me the strength to try!
No more memories, no more silent tears
No more gazing across the wasted years
Help me say goodbye. Help me say goodbye!

От якби був зараз поруч ти
Поблизу, десь поряд будь!
Я заплющу очі, ти прийди,
Вічність хоч на мить забудь.

А перед очима знов той день,
Як ті йшов в останню путь.
Мрії мої, Надії твої,
Марні, як уві сні.

Поминальний дзвін холодний
Мармур білосніжний,
Іншим тебе Пам’ятаю,
Лагідним і ніжним.

Скільки ж страждати, сльози ховати?
Дороги назад немає.
Якби хоч на мить вернувся ти,
Простився і простив…

Спробуй простити, Навчи мене жити,
Дай хоч краплину сил.
Годі ридати, Минуле згадати.
Прощай.
Я шепчу: Прощай.

WANDERING CHILD

CHRISTINE: Angel or father? Friend or phantom? Who is it there, staring?

PHANTOM: Have you forgotten your Angel?

CHRISTINE: Angel, oh, speak! What endless longings echo in this whisper!

PHANTOM: Too long you've wandered in winter, far from my fathering gaze

CHRISTINE: Wildly my mind beats against you...

PHANTOM: You resist...

BOTH: ...Yet the (your) soul obeys

PHANTOM:
Angel of Music! You denied me,
turning from true beauty
Angel of Music! Do not shun me!
Come to your strange Angel!

CHRISTINE:
Angel of Music! I denied you, turning from true beauty
Angel of Music! My protector! Come to me, strange Angel!

PHANTOM:
I am your Angel of Music…
Come to me, Angel of Music...

Крис: Янгол чи друг,
Татусь чи привид, Хто мене кличе?

Фантом: Я твій знедолений янгол. (65)

Крис: Янгольський голос, а страждання
В ньому звучить пекельне! (66)

Фантом: О, скільки б ти не блукала,
Стежка до мене веде... (67)

- Розум – суперник, а дух мій …

- Він до тебе йде!

- Музо моя, ті відштовхнула…
- Муза твоя, я відштовхнула…
Звуки всього світу. (68)

- Музо моя, мене не бійся,
- Муза твоя, я не боюся…
- Чекаю тебе…
- До тебе йду…

- Так, я твій музики янгол.
Йди до мене…

(65) Фантом снова давит на жалость. Вместо легкого упрека "забыла ангела своего" – сразу "я твой бедный несчастный ангел".

(66) Подозрительная Кристина... "Да ты на руки его посмотри!"

(67) Угу. Все дороги ведут к Фантому.

(68) Ангел Музыки вдруг превратился в Музу.
- А где Ангел?
- Я за него.

WE HAVE ALL BEEN BLIND

ANDRE: We're listening
FIRMIN: Go on.

RAOUL: We shall play his game, perform his work, but remember we hold the ace
For if Miss Daae sings, he is certain to attend

ANDRE: We make certain the doors are barred
FIRMIN: We make certain the police are there
RAOUL: We are certain they're armed
RAOUL/ANDRE/FIRMIN: The curtain falls, his reign will end!

- Ми слухаємо!

- Зіграймо в його гру, Та в нас є туз у рукаві – Крістіна.
Він не зможе не прийти її послухати.

- Ми закриємо всі двері!

- Скрізь розставимо своїх людей! (69)

їх усіх озброїмо,
Впаде завіса – привиду кінець!

(69) Теперь полиция – это "свои люди"?

TWISTED EVERY WAY

CHRISTINE:
Raoul, I'm frightened, don't make me do this It scares me, don't put me through this ordeal by fire. He'll take me, I know. We'll be parted for ever. He won't let me go
What I once used to dream I now dread. If he finds me, it won't ever end And he'll always be there, singing songs in my head

RAOUL:
You said yourself he was nothing but a man
Yet while he lives, he will haunt us till we're dead

CHRISTINE:
Twisted every way, what answer can I give?
Am I to risk my life to win the chance to live?
Can I betray the man who once inspired my voice?
Do I become his prey? Do I have any choice?
He kills without a thought, he murders all that's good
I know I can't refuse and yet, I wish I could. Oh God, if I agree,
What horrors wait for me in this, the Phantom's opera?

RAOUL: Christine, Christine, don't think that I don't care
But every hope and every prayer rests on you now

PHANTOM'S VOICE:
Seal my fate tonight. I hate
to have to cut the fun short
But the joke's wearing thin, let the audience in, let my opera begin!

Рауль:
Він просто чоловік, сама сказала ти.
Та поки він живе – нам звідси не втекти.

Крис:
То що ж мені, життя віддати,
Щоб право на життя спокійне мати?
Він голос дав мені – и зрадити його?
Чи підкоритися, піти супротив розуму свого?
Чудовисько, страшний, жорстокий вбивця,
Та що робити – я його боржниця, (71)
Все б віддала, якби відмовитись могла,
О боже, як же пережити,
Кошмар цієї опери?

Рауль: Я страждаю як і ти (72), але тепер
Лиш на тебе, лиш на тебе вся надія.

Фантом:
Мене в пастку заманити ви схотіли,
Що ж, подивимось.
Годі чекати,Час починати,
Час починати грати. (73)

(70) "О чем я мечтала, теперь меня ужасает" …никакого ангела и никакого демона в ее словах нет.

(71) В переводе Кристина колеблется из-за своего долга один раз и совсем неубедительно… эта Кристина уже давно все решила.

(72) "Не думай, что мне все равно" – это "я страдаю как и ты"? при том, что особых страданий в монологе Кристины не заметно...

(73) Пропало куда-то признание, что Фантом решил рискнуть, в переводе он почему-то совершенно уверен в себе.

DON JUAN

Poor young maiden! For the thrill on your tongue of stolen sweets
You will have to pay the bill,
tangled in the winding sheets!
Serve the meal and serve the maid!
Serve the master so that,
When tables, plans and maids are laid, Don Juan triumphs once again!

DON JUAN: Passarino, faithful friend, once again recite the plan.

PASSARINO: Your young guest believes I'm you. I, the master, you, the man.

DON JUAN: When you met you wore my cloak, she could not have seen your face.
She believes she dines with me, in her master's borrowed place!
Furtively, we'll scoff and quaff, stealing what, in truth, is mine.
When it's late and modesty starts to mellow, with the wine

PASSARINO: You come home! I use your voice, slam the door like crack of doom!

DON JUAN: I shall say, "come hide with me! Where, oh, where? Of course, my room!"

PASSARINO: Poor thing hasn't got a chance!

DON JUAN: Here's my hat, my cloak and sword.
Conquest is assured, if I do not forget myself and laugh

AMINTA: No thoughts within her head, but thoughts of joy!
No dreams within her heart but dreams of love!

PASSARINO: Master?

PHANTOM: Passarino, go away, for the trap is set and waits for its prey!

Бідна діва, за любов,
За вина солодкий смак, (74)
Ти заплатиш, як належить,
На пухових подушках.
То зустрінемо ж її!
Переможе хай підступність і обман,
Переможе Дон Жуан!

- Пасаріно, вірний друг, знову повтори наш план!

- Гостя юна вирішить, що ви – слуга, а я – Жуан.

- Плащ вдягни мій, капелюх,
щоб не бачила лиця,
Щоб впізнати не могла
від початку до кінця.
Насолоджуйся сповна
діви юної красою,
Кілька келихів вина
скромність знімуть як рукою.

- Аж тоді вертаюсь я, вашим голосом волаю! (75)

- Я кажу: мерщій, ховаймось,
А куди? До мене в спальню! (76)

І попалась пташка в сіть!

Ось мій плащ і моя шпага, успіх буде мій!
Якщо я тільки не забудусь и не розсміюся.

Крістін: У голові її думки лише про щастя,
А мрії в серці – тільки про любов.

- Пане?

- Пасаріно, можеш йти, пташка в пастці – і її вже не спасти.

(75) Что за странная привычка у Дон Жуана, орать во всю глотку по возвращении домой?

(76) Богато жили слуги Дон Жуана, у каждого своя отдельная спальня, а не просто комната...

THE POINT OF NO RETURN

I have brought you,
that our passions may fuse and merge
In your mind you've already succumbed to me,
Dropped all defenses, completely succumbed to me
Now you are here with me, no second thoughts, you've decided, decided...

Past the point of no return,
no backward glances
Our games of make believe are at an end
Past all thought of "if" and "when,"
no use resisting
Abandon thoughts, and let the dream descend
What raging fire shall flood the soul?
What rich desire unlock its door?
What sweet seduction lies before us?

Past the point of no return,
the final threshold
What warm, unspoken secrets will we learn? Beyond the point of no return...

CHRISTINE:
You have brought me
to that moment where words run dry,
To that moment where speech disappears into silence, silence...

I have come here,
hardly knowing the reason why
In my mind, I've already imagined our bodies entwining,
Defenceless and silent,
and now I am here with you
No second thoughts, I've decided, decided...

Past the point of no return,
no going back now
Our passion play has now, at last, begun
Past all thought of right or wrong,
one final question
How long should we two wait, before we're one?
When will the blood begin to race, the sleeping bud burst into bloom?
When will the flames,
at last, consume us?

Past the point of no return,
the final threshold
The bridge is crossed, so stand and watch it burn
We've passed the point of no return...

PHANTOM:
Say you'll share with me one love, one lifetime
Lead me, save me from my solitude
Say you want me with you, here beside you
Anywhere you go let me go too
Christine, that's all I ask of...

Ми з тобою
В ціле одне зіллємось в екстазі, (77)
І хоч не тілом, але душею ти моя.
І душею, і думкою ти вже моя.

Ти наважилась, отже ми будемо разом навічно. Навічно. (78)

Все. Шляху назад нема,
Минуле вмерло,
Скінчилась гра в невинність і слова.
Вже немає сумнівів,
Не опирайся,
Нарешті наша мрія ожила.

Який в душі горить вогонь?
Солодкий пристрасний полон,
Які п’янкі спокуси нас чекають?

Все. Шляху назад нема,
Остання нота, (79)
А далі – лиш безодня таємниць,
Назад немає вороття.

Крис:
Я з тобою
Там, де слова втрачають сенс,
Там, де фрази зникають безслідно
У тишу. Тишу.

Я до тебе
Сама не знаю, чому прийшла,
Я вже бачила наші тіла,
Що сплітаються в темряві,
В музиці, в пристрасті. (80)
Я вже наважилась бути з тобою навічно.
Вічно.

Все. Шляху назад нема,
І наша п’єса
На сцені и нарешті почалась.
Де добро, де зло – пусте,
Про це не думай,
Дивись в майбутнє, мрій лише про нас. (81)
Коли нарешті ми удвох
Спокус запалимо вогонь?
Коли розквітну я, твоя
Цнотлива квітка?

Все! Шляху назад нема,
Мости згоріли,
І нам їх вже назад не перейти,

Хай буде все як хочеш Ти. (82)

- Розділи Любов і світ зі мною,
Від самотності мене спаси.
Хочу бути Лиш з тобою поруч.
Я клянусь, що правду я кажу. (83)
Крістін, ось все чого про...

(77) Все же это звучит кошмарно. Сразу вспоминается "Мистер Питкин в тылу врага" – когда же мы сольемся в экстазе?

(78) Навечно? Где? Где это написано?

(79) А "последний рубеж" нынче перводят "последней нотой"...

(80) Под музыку оно, наверное, веселее. Плевать, что в оригинале все "молчаливые и беззащитные".

(81) Где, где "смотри в будущее"? нет там такого!

(82) Звучит красиво, конечно. Но это даже близко не перевод, а полная отсебятина.

(83) Ну зачем же так передирать строчку из предыдущего перевода? Здесь ведь ее заменили, а переводчик и не заметил....

DOWN ONCE MORE

PHANTOM:
Down once more to the dungeon of my black despair!
Down we plunge to the prison of my mind!
Down that path into darkness deep as hell!

Why, you ask, was I bound and chained to this cold and dismal place?
Not for any mortal sin, but the wickedness of my abhorrent face!

Hounded out by everyone!
Met with hatred everywhere!

No kind word from anyone!
No compassion anywhere!
Christine... Why, why?

CHRISTINE:
Have you gorged yourself at last,
in your lust for blood?
Am I now to be prey to your lust for flesh?

PHANTOM:
That fate, which condemns me to wallow in blood
Has also denied me the joys of the flesh
This face, the infection which poisons our love
This face, which earned a mother's fear and loathing
A mask, my first unfeeling scrap of clothing

Pity comes too late, turn around and face your fate
An eternity of this before your eyes!

CHRISTINE:
This haunted face holds no horror for me now
It's in your soul that the true distortion lies

PHANTOM:
Wait! I think, my dear, we have a guest!
Sir, this is indeed an unparalleled delight!
I had rather hoped that you would come
And now my wish comes true, you have truly made my night!

RAOUL:
Free her! Do what you like, only free her!
Have you no pity?

PHANTOM: Your lover makes a passionate plea!

CHRISTINE: Please, Raoul, it's useless

RAOUL: I love her! Does that mean nothing?

PHANTOM:
The world showed no compassion to me!

RAOUL: Christine, Christine... Let me see her

PHANTOM: Be my guest, sir

Monsieur, I bid you welcome!
Did you think that I would harm her?
Why should I make her pay for the sins which are yours?

Order your fine horses now!
Raise up your hand to the level of your eyes!
Nothing can save you now except perhaps Christine
Start a new life with me
Buy his freedom with your love!
Refuse me, and you send your lover to his death!
This is the choice This is the point of no return!

CHRISTINE:
The tears I might have shed for your dark fate
Grow cold, and turn to tears of hate...

RAOUL:
Christine, forgive me, please forgive me
I did it all for you, and all for nothing

CHRISTINE:
Farewell, my fallen idol and false friend
We had such hopes, but now these hopes lie murdered

PHANTOM:
Too late for turning back, too late for prayers and useless pity

RAOUL:
Say you love him, and my life is over!

- Past all hope of cries for help, no point in fighting
- Either way you choose, he has to win!
- For either way you choose, you cannot win!

So, do you end your days with me, or do you send him to his grave?

RAOUL: Why make her lie to you, to save me?

PHANTOM:
You've passed the point of no return

CHRISTINE:
...you deceived me. I gave you my mind blindly

PHANTOM: You try my patience, make your choice!

CHRISTINE:
Pitiful creature of darkness,
what kind of life have you known?
God, give me courage to show you
you are not alone...

Фантом: Take her… Forget me… Forget all of this… Leave me alone… Forget all you've seen…
Go now… don't let them find you! Take the boat… Swear to me never to tell
The secret you know of the angel in hell! Go… Go now, go now and leave me!

PHANTOM:
You alone can make my song take flight
It's over now, the music of the night...

Фантом:
Знов в підземелля, в мою тюрму,
Де живе сам чорний смуток і журба,
В пекло відчаю І в море сліз… (84)

Чому ж, по-твоєму, живу я все життя
У цій могилі темній?
Через спотворене обличчя, а ніяк
Не за гріхи якісь смертельні!

Я живу, як кріт, в землі, (85)
За тавром чорним на чолі.

Невже за все, що пережив,
Я співчуття не заслужив? (86)
Крістін…Чому? За що?

Крис:
-Нарешті тобі набридло
Лити кров?
А тепер забажав ти Потішити плоть?

Фантом:
- Все життя я по горло
Купався в крові,
А плотських утіх Ніколи не знав.
Обличчя моє Отруїло любов.
І навіть матінку рідну лякало воно!
На мене дивитись вона не хотіла,
Личко сина маскою закрила.
Пізно, я не зглянусь, І з тобою не розстанусь.
Ти моя. Дивись в обличчя своїй долі!!!

Крис:
- Твоє лице Мене вже не жахає.
Твоя душа – ось що тепер мене
Лякає.

Фантом:
- Стій! Та у нас тут, схоже, гість!
Який я радий, любий пане, що ви у гості завітали.
А я так мріяв, щоб відвідали мене.
І саме ви! Воістину до мене
Доля доброзичлива сьогодні.

Рауль:
- Пусти її! Благаю, відпусти, не муч!

Фантом:
- Який шляхетний цей хлопчисько!

Крис: Рауль, це марно!

Рауль: Я люблю її! Ти розумієш??
Люблю її, будь милосердним!

Фантом:
А я от милосердя не знав!!

Рауль: Дай підійти до неї!

Фантом: Підійди.
Ласкаво просимо, мсьє,
Невже ви думали, її я скривджу?
Навіщо б я карав її
За чужі, за ваші гріхи?

Ну, де твої коні і карета?
"Руку тримай на рівні очей"!
Ніщо не врятує тебе,
Хіба що Крістін?
Залишайся жити тут,
Полюбиш мене – врятуєш його!
Відмовишся – йому підпишеш смертельний вирок!
Вибирай!

Крис:
- Ті сльози, що могла зронити від жалю
Тепер я із ненависті проллю!

Рауль:
Крістін, прости мене, прости…
Хотів тебе спасти…

Крис:
Мій ідол з п’єдесталу впав…хибний друг.

Фантом:
Пізно, співчуття не буде! Не клич про допомогу, не почують! (87)

Рауль:
- Скінчилося життя моє. (88)

- Вам не победить!
- Нам не победить! (89)

- То ти зостанешся зі мною, чи
На смерть пошлеш його?

Рауль: Навіщо хочеш, щоб вона збрехала?

- Все, назад шляху нема,
Облиш нарешті зайві всі слова!
Назад дороги вже
Нема…

Крис: Янголе, (90)
Ти мені збрехав.
Я сліпо тобі довіряла.

Фантом: Не випробовуй мого терпіння.

Крис:
Темне нещасне створіння,
Скільки в житті ти страждав…
Господи, дай мені сили,
Щоб він щастя взнав. (91)

Фантом: Забудь мене, облиш мене.
Все забудь. Беріть човен – і пливіть!
Забудьте все, що ви побачили!
Збережіть таємницю янгола, що живе у пеклі!

Фантом:
Розстаємося навіки ми (92)
То хай же змовкне музика пітьми!!!

(84) Какой-то Фантом уж сольно плаксивый, все рыдает и рыдает…

(85) Это шедевр. «жалкая тварь из глубин» обзавидуется.

(86) Не помню, когда в оригінале ПО так нагло требовал к себе сочувствия?

(87) Кого она звать должна была? ПО говорил, что молить бесполезно его.

(88) Угу, просто так, взяло и закончилось…

(89) Нет в украинском языке слова «победить»!!!! По-украински это «перемогти».

(90) Здесь она его ангелом уже давно не называла.

(91) Какое «счастье»?

(92) Общий смысл печали от расставания передан, но что ж так грубо и в лоб? И о роли Кристины как вдохновительницы забыли…